Джастіс Паблішинг

liberty and justice for all

Закон про викривачів: скільки можна отримати за «здачу» корупціонера

Повідомити про корупцію можна відповідні антикорупційні органи, внутрішніми каналами установи або публічно

Повідомити про корупцію можна відповідні антикорупційні органи, внутрішніми каналами установи або публічно

17 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який має заохотити людей повідомляти про корупцію – адже він передбачає, що вони можуть претендувати на відсоток від суми хабаря. Втім, не будь-якого. Радіо Свобода аналізує новації, ухвалені парламентом.

«Здай корупціонера – отримай 10%» – сповіщали передвиборчі агітаційні плакати Володимира Зеленського навесні 2019 року. Вже восени він запропонував законопроєкт, який уточнює законодавство щодо викривачів, повідомляє Радіо Свобода.

Хто такий викривач?

Викривач – людина, яка повідомляє про можливі факти корупції або пов’язані із нею порушення, передбачені «Законом про запобігання корупції. Це може робити працівник установи, в якій відбулося порушення, або будь-яка інша особа.

Як повідомити про корупцію?

Окрім «внутрішніх» (для співробітників установи, де вчиняються корупційні дії) та «зовнішніх» (ЗМІ, громадський сектор чи профспілки) каналів, закон передбачає сповіщення Національного агентства з питань запобігання корупції або іншого органу, до компетенції якого входить надана викривачем інформація. Такі регулярні канали мають створювати «уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції».

Як перевіряють повідомлення про корупцію?

Повідомлення викривача повинно містити дані, які підтверджують можливе вчинення корупційного злочину. Його мають перевірити попередньо протягом не більше 10 робочих днів.

За висновками попередньої перевірки відповідний посадовець вирішує: призначити службову перевірку та розслідування, передати матеріали до органу досудового розслідування (якщо є ознаки кримінального порушення) або закрити провадження, якщо факти не підтвердилися.

Викривач отримує повідомлення про результати попередньої перевірки протягом трьох днів з її завершення.

Внутрішня перевірка триває до 30 днів, за потреби – до 60-ти.

Хто може претендувати на нагороду і яку?

Право на винагороду мають викривачі корупційних злочинів, у яких сума хабара чи завданих державі збитків щонайменше в 5 тисяч разів більша за актуальну суму прожиткового мінімуму. Винагорода може сягати 10% від суми.

Прожитковий мінімум наразі дорівнює 2 007 гривень, тобто йдеться про мінімальну суму, трохи більшу за 10 мільйонів гривень. Винагорода в такому разі може становити понад мільйон гривень.

Водночас винагорода не повинна перевищувати еквівалент 3 тисячмінімальних заробітних плат (4 173 гривні), тобто бути не більшою за 12,5 мільйонів гривень.

Якщо викривачів одного й того ж корупційного правопорушення декілька, в тому числі якщо їхні свідчення доповнюють одне інше, сума винагороди між ними розподіляється «з урахуванням важливості повідомленої ними інформації».

Сума винагороди виплачується з державного бюджету.

Хто не має права на винагороду?

Суд визначає конкретний розмір винагороди, дивлячись на:

  • персональність – викривач має бути особисто обізнаний із даними, які повідомляє, а не знайти її в публічних даних
  • важливість – інформація має містити факти, які можна перевірити, і які доводять обставини, що мають ознаки корупційного злочину


В разі відсутності цих критеріїв суд може відмовити у виплаті винагороди. Викривачі мають право це рішення оскаржити.

Права на винагороду не мають люди, які:

  • повідомили про корупційний злочин в рамках угоди зі слідством
  • є співучасниками корупційного злочину, про який повідомляють
  • повідомили про корупцію, хоча мають можливість здійснити офіційне повідомлення про неї в межах своїх службових повноважень

Яка роль НАЗК?

Національне агентство з питань запобігання корупції відповідає за розгляд повідомлень, співпрацю з викривачами, їх захист та притягнення до відповідальності тих, хто порушує їхні права через повідомлення про корупцію.

НАЗК має контролювати наявність в усіх державних установах та органах самоврядування каналів для сповіщення про корупцію та інструментів захисту викривачів.

Крім того, закон покладає на нього погодження призначення та звільнення уповноважених осіб з питань виявлення та запобігання корупції та голів відповідних підрозділів.

Що зміниться в захисті викривачів?

Захист прав людей, які сповіщають про корупцію, був прописаний і раніше, але зміни його уточнюють. Викривачі мають право на допомогу адвоката, НАЗК може захищати їхні права у суді.

Ганна Соломатіна, колишня директорка одного з департаментів НАЗК, у 2017 році заявила про корупцію в Агентстві. НАЗК подало проти неї позов з вимогою спростувати ці свідчення
Ганна Соломатіна, колишня директорка одного з департаментів НАЗК, у 2017 році заявила про корупцію в Агентстві. НАЗК подало проти неї позов з вимогою спростувати ці свідчення

Закон передбачає, що в разі загрозі життю та здоров’ю викривачі мають право на захист безпеки – своєї власної та близьких осіб. Їм також гарантується відшкодування судових витрат, пов’язаних із захистом своїх прав, психологічна допомога та в окремих випадках – звільнення від юридичної відповідальності.

Закон також захищає трудові права викривачів та його близьких: їм не можна створювати перешкоди в працевлаштуванні, професійній та громадській діяльності, проходженні служби або навчанні.

Чи можна стати викривачем анонімно?

Так. Розкривати інформацію про викривача та його оточення заборонено. Однак у випадку, якщо закон дозволяє розкриття особи анонімного викривача, він має бути повідомлений про це мінімум за 18 робочих днів до розкриття таких даних. Викривач також має право знати, хто саме знатиме його особу і на яких підставах.

Які наслідки поширення недостовірної інформації?

В разі, якщо поширена інформація виявиться недостовірною, її має спростувати та установа, яка її поширила.

Людина, яка зазнала майнової або моральної шкоди внаслідок поширення недостовірних даних про її корупційні правопорушення, може претендувати на відшкодування. Але ця норма не діє, якщо викривач повідомляв про корупцію внутрішніми або регулярними, тобто не публічними каналами.

Після ухвалення Верховною Радою закон мають підписати голова парламенту Денис Разумков та президент Зеленський. Після оприлюднення закон набуде чинності.

Коментарі з Facebook

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *