Джастіс Паблішинг

liberty and justice for all

Крок до масштабної приватизації і перезапуск НАЗК. Що ухвалила Рада 2 жовтня

Розповідаємо про головні рішення, які парламент ухвалив під час засідання 2 жовтня.

Розповідаємо про головні рішення, які парламент ухвалив під час засідання 2 жовтня.

Крок до масштабної приватизації

У вівторок депутати більшістю голосів визнали таким, що втратив чинність, закон про перелік державних підприємств, які не підлягають приватизації. У ньому згадувалися близько тисячі об’єктів, що перебувають у державній власності. Про це повідомляє BBC.

Один із авторів законопроєкту, нардеп від “Слуги народу” Дмитро Наталуха пояснював, що цей перелік схвалювався ще у 1999 році і відтоді втратив свою актуальність – приміром, частина згаданих у ньому держпідприємств, заявляв він, давно ліквідовані.

Окрім того, ухвалений закон вносить зміни до закону “Про приватизацію державного і комунального майна”.

У новій редакції йдеться, що приватизації не можуть підлягати об’єкти спортивної інфраструктури, підприємства з виготовлення і ремонту озброєння, а також об’єкти, розташовані на тимчасово окупованих територіях (до моменту, поки Україна не відновить контроль над ними).

Ще одна авторка законопроекту, Роксолана Підласа, під час виступу у парламенті зауважила: скасування заборони на приватизацію тих чи інших об’єктів держвласності ще не означає, що їх обов’язково приватизують.

За її словами, подекуди це робиться для того, аби дати можливість інвесторам отримати у таких компаніях міноритарний пакет акцій – повного контролю над підприємством вони не матимуть.

Ухвалення закону – крок до масштабної приватизації об’єктів державної власності, яку раніше анонсували президент Володимир Зеленський і прем’єр Олексій Гончарук.

У програмі уряду, оприлюдненій на сайті парламенту, йдеться, що у найближчі роки влада має намір ліквідувати понад тисячу збиткових держпіприємств, ще сотні – приватизувати.

“Ми будемо сприяти розвитку приватного сектору, який більш продуктивний та ефективний, ніж державний. Держава більше не буде витрачати кошти платників податків на підтримку неефективних збиткових підприємств”, – йдеться у програмі.

Перезапуск НАЗК

2 жовтня Рада також у другому читанні проголосувала за закон, який з-поміж іншого змінює структуру правління Національного агентства з питання запобігання корупції (НАЗК).

Ключове нововведення – замість п’яти членів керівництва НАЗК запроваджується посада голови, який призначається і звільняється Кабінетом міністрів.

Керівник органу призначатиметься на 4 роки і не зможе обіймати цю посаду два терміни поспіль. Однією з підстав для звільнення посадовця може слугувати висновок комісії, яка проводитиме незалежну оцінку діяльності НАЗК.

Після того, як ухвалений закон набере чинності, повноваження членів НАЗК і його керівництва припиняються, а Кабмін упродовж 45 днів має організувати проведення конкурсу з обрання нового голови агентства.

НАЗК

Також закон надає НАЗК автоматичний доступ до реєстрів власності – це має спростити процес перевірки декларацій.

Раніше робота Національного агентства з питань запобігання корупції зазнавала критики – зокрема, через повільні темпи перевірки декларацій держслужбовців. Представники НАЗК, своєю чергою, скаржилася саме на те, що перевіряти їх доводиться вручну.

Перезапуск роботи НАЗК має на меті зробити його діяльність більш ефективною, переконують автори законопроекту.

Скорочення держфінансування партій

Тим самим законом також вносяться зміни до закону “Про політичні партії в Україні”, який раніше гарантував державне фінансування політичним партіям, які набрали на парламентських виборах понад 2% голосів.

Згідно із новою редакцією статті, яку схвалила Рада, таке фінансування тепер отримуватить виключно ті партії, що пройшли до парламенту, тобто подолали 5-відсотковий бар’єр.

Окрім того, зміни передбачають скорочення обсягів держфінансування політичних партій.

Якщо раніше цей обсяг визначався за формулою “дві сотих від мінімальної заробітної плати, помножені на загальну кількість виборців по багатомандатному виборчому округу на останніх виборах у Раду”, то тепер коефіцієнт зменшений до однієї сотої.

Державне фінансування політичних партій запроваджувалося в Україні як елемент боротьби з політичною корупцією і виведення політсил з-під контролю олігархів, проте зрештою ця практика піддалася значній критиці.

Найбільше застережень лунало через великі бюджетні витрати, які, за словами критиків, доцільніше було б витратити на вирішення більш нагальних проблем, аніж фінансування партій, які не пройшли до парламенту.

Петиція на сайті президента із закликом скасувати або призупинити фінансування партій з держбюджету влітку зібрала понад 25 тисяч підписів.

Коментарі з Facebook

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *